Матеріал: 

Хмельницький – рідне місто моє

Тема: поглиблювати знання про рідне місто, подільський край; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного міста, його традицій.

Хід

Радуйся, земле, свято в нас, свято!

Йдуть понад Бугом хлопці й дівчата.

Земле Хмельницька, рідний наш краю,

Кращого в світі, мабуть, немає.

Яблуні білі, сяйво калини.

І неповторна пісня Вкраїни.

Пісня «Україна моя »

Ведуча:  Хмельниччина  - золота, чарівна сторона, земля увінчана пишним колоссям, рястом, зеленню закосичена. Скільки ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де ми живемо.

1. Є щось святе в словах «мій рідний край»

Для мене – це матусі пісня ніжна,

І рідний сад від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Його історія…В ній стільки гіркоти!

І тим рідніш мені ти,  краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як радуга лагідний.

Історія міста Хмельницького

Ведуча:  Плоскирів…  Проскурів…  Хмельницький… Дивний і неповторний. Саме він є невичерпним джерелом творчості, джерелом натхнення для поетів нашого краю, які описують Хмельницький у віршах, розповідають про свою любов до нього. Деякі із них ми почуємо сьогодні на святі.

Ольга  Лихогляд  «Хмельницький»

Хмельницьким в ошатнім убранні

Над  Бугом Південним стоїть

І сяють тут промені ранні,

Як сяяли безліч століть.

         Навколо  - краса  промениста

         Полонить будов ренесанс.

         Годинник на ратуші міста

         Звіряє з Європою час.

Мозаїкою тротуарів

У сяйві гірлянд - ліхтірів

Гуляють закохані пари.

Ніщо не забув «Плоский рів».

         Цю землю топтали злі орди.

         Кроваві бої відгули.

         Мов Трійця свята, сяє гордо

         Твій Герб, оберіг – три стріли.

І радістю  повняться очі  -

Наш вершник до злагоди мчить

І Стяг жовто-синій уроче

Над містом моїм височить.

Пісня про Хмельницький

Ведуча:  1. На берегах ріки, що зветься Буг Південний,

              Стоїть Хмельницький наш, охрещений.

               Три імені він мав і три життя.

              Історію свою несе у майбуття.

Перекличка

2. Коли я додому вертаюсь,

До рідних прибузьких алей,

То радо мене зустрічає

Перон світанкових очей.

 

3. А я намагаюсь впізнати

Те місце, де вперше хтось звів.

Фортецю над Бугом і хати,

Сім перших дворів, сім димів.

 

4. Літа пориваються в вирій,

Лиш Плоска не знає років.

Плоскирів, Плоскирів, Плоскирів,

Відлуння далеких віків.

5. Зазнав ти біду і наругу

Горіли фортеця й поля.

Заплави Південного Бугу

Моя нескорена земля.

6.  На тебе не раз зазіхали

Із різних сторін вороги.

Тоді подолян виручали

Богдана славетні полки.

7. Минулись пожежі та бурі,

І виріс між щедрих полів

Проскурів, Проскурів, Проскурів –

Прамісто моїх земляків.

8. І сяють сьогодні в пурпурі

Околиці новобудов.

А стріли – в гербі на лазурі –

То віра, надія й любов.

9. Прийшла довго мріяна воля.

І Лесі крилаті слова:

«Красо України, Подолля»…

Душею ти знов ожила.

10. Далеко я їду чи близько,

А тут в мене друзі й сім’я…

Хмельницький…Хмельницький…Хмельницький…

Ти доля і гордість моя.

11. І лежить це славне місто

У чудовому краю

Ми звемо його подільським

За природу чарівну.

12. Жив тут здавна на Поділлі

Українців рід міцний.

Гарний одяг, ніжність пісні

Й танець жвавий, запальний.

Танець «Подільський край»

Ведуча:  З давніх давен линули по світу слова про щедрий і працьовитий народ, про лани широкополі, гаї , зелені, тихі річки і озера. Хмельниччина! Немає ріднішої землі, як наше Поділля.

Пісня «Подоляночка»

Ведуча:  Хмельничани – народ веселий, працьовитий і жартівливий. Тож давайте веселитись!

Смішинки

«Хитрий вереда»

Вереда малий Романко

Він не любить кашу- манку.

Мама просить : «За бабуню!»

«За татусика!», «Дідуня!»

А Романко: «Ой, не треба!

Хай самі їдять за себе.

Та купи цукерок їм –

От тоді за них я з’їм.»

«Благородний вчинок»

Впіймав дядько на яблуні

Хлопчика малого.

-Що ти, шибенику, робиш?-

Запитався строго.

  • А хіба зробив я шкоду?-

Голос хлопчик стишив,-

  • Ваше яблуко упало,

Я на місце вішав!

«Проскурівський вальс»

Ведуча:  У наших серцях, у мріях, у снах

     Місто над Бугом!

    Батьківщина моя, найрідніша земля.

    Місто над Бугом!

- Ще один вірш подільського поета до вашої уваги.

Віталій Міхалевський «Серце подільського краю».

Я у місті такому живу,

Що відоме у цілому світі.

Мій Хмельницький, мій сон наяву!

Три стріли – слід віків заповітних.

         На Озерній спить білий туман.

         Сонце Лезневе радо вітає.

         Шлють Гречани і Виставка нам

         Щиру пісню Подільського краю.

Навіть землю усю обійди. –

В нас найкращі жінки і дівчата.

Звідусіль їдуть в гості сюди,

З рушниками їх звикли стрічати.

         Давнє Дубове – пнуться  дубки.

Урожаї Ружична збирає.

         А над Раковим сяють зірки –

         Б’ється серце Подільського краю!

Мій Хмельницький! Мій сон наяву!

Лине слава Богдана далеко!

Буг вигойдує долю нову.

Прилітають на щастя лелеки.

Ведуча:  Озерна і Лезневе, Гречани і Виставка, Дубове, Ружична і Ракове – мальовничі мікрорайони Хмельниччини. У кожного із них своя історія.

- Послухайте легенду.

Дубово

Жив собі давно багатий пан. І мав він великий-великий дубовий парк. Доглядав його ретельно,  дбав про нього. І виросли дуби великими та могутніми. Їх була сила-силенна.

Після смерті пана люди почали вирубувати дуби та будувати хати на місці парку. І назвали це поселення Дубове.  А самих красенів-дубів там уже, нажаль, немає.

Ведуча:  А з Гречан для вас лунає ця весела жартівлива пісня.

Пісня «Гоп, мої гречаники»

І. Під припічком воду брала,

Гречаники розчиняла.

Учинила у горшку,

Та не вдержу у мішку.

Приспів:

Гоп, мої гречаники,

Гоп мої милі,

Учинила гречаники

Аж на три неділі

ІІ. Гречаники не вдалися,

По всій хаті розлилися.

Не клади їх на плече,

Або юшка потече.

ІІІ. Приїхали паничі –

Гречаники у печі.

Приїхали капітани –

Гречаники похватали.

Фрагмент лялькової вистави «В гості до бабусі»

Проект «Моя вулиця найкраща»

Ведуча:  Всі скарби найдорожчі в роду хмельничан.

Із вокзальної площі нас вітає Богдан.

Кожна вулиця дише, кожна гілка росте.

А під зорями тиша. І калина цвіте.

Музична композиція « При долині кущ калини»

Ведуча:  Рідне місто-ненаглядна мрія.

Білосніжні квартири ясні.

А між ними крони зеленіють

Яворів, беріз і ясенів.

         Не надивлюсь на твоє обличчя,

         Мов картина, світле, молоде.

         Озеро, долина і заріччя

         Й щире небо голубе.

Виставка картин подільського художника

Ведуча:  У вересні нашому рідному місту Хмельницькому виповнилось 581 рік. З цією датою нас вітав мер міста Сергій Мельник.

Слухання творів-роздумів «Якби я був мером»

Ведуча:  Поет-подолянин Анатолій Пасічник присвятив цій події свій вірш

«Під небом Хмельниччини»

Білі чайки над Бугом кружляють,
Понад царством мрійливих лілей.
Так перлина Подільського краю
Зустрічає в цей день ювілей.

Парк Шевченка і срібні фонтани,
Кличуть радо на свято нас всіх,
І шануємо ми, хмельничани,
Наше місто, святий оберіг!

Любе місто моє, як тебе не любити?
У дарунок прийми мрій завітних розмай,
В день твоїх іменин із найкращого жита
Ми спечемо тобі запашний коровай!

Вносять коровай на вишитому рушнику. Звучить пісня «На добро» .

Ведуча:   Подільскої землі свята перлина

Окраса молодої України!

Хмельницький – місто щастя і добра.

Нехай Господь тебе благословить.

 А Ангел Божий захистить.

Презентація :

http://dfiles.ru/files/lgbmkn1yc

http://letitbit.net/download/80345.8bbbe7e17369b9be958e560ff70c/Презентация_до_свята.pptx.html

Вчительска мережа online